Гаррі Поттер і смертельні реліквії

обережно, він прокрався за спинами обвинувачів і сів на стілець коло Герміони. Боявся, щоб

вона не підстрибнула. Хотів було накласти на Амбридж і Якслі закляття "Глушилято", але

навіть вимовлене пошепки слово могло б налякати Герміону.

Тут Амбридж трохи голосніше заговорила з місіс Катермол, і Гаррі скористався з нагоди.

— Я за тобою, — прошепотів він на вухо Герміоні.

Як він і боявся, вона різко підстрибнула й ледь не перекинула чорнильницю, одначе

Амбридж та Якслі так захопилися допитом місіс Катермол, що нічого не помітили.

— Коли ви прийшли сьогодні в міністерство, місіс Катермол, у вас вилучили чарівну

паличку, — казала Амбридж. — Вісім і три чверті дюйма, вишневу, з волосиною єдинорога. Вам

ці характеристики знайомі?

Місіс Катермол кивнула, витираючи рукавом очі.

— Чи не могли б ви нам сказати, в якого чаклуна чи відьми ви забрали цю чарівну

паличку?

— 3-забрала? — ридала місіс Катермол. — Я ні в кого її не з-забирала. Я її к-купила, як

мені було одинадцять років. В-вона с-сама мене обрала. — Вона заридала ще дужче.

Амбридж захихотіла, наче дівчинка, а Гаррі ледве стримався, щоб на неї не кинутись. Вона

нахилилася над бар’єром, щоб краще роздивитися жертву, і щось золотисте загойдалося в неї на

шиї від цього поруху — медальйон.

Герміона теж його побачила й аж пискнула, але Амбридж і Якслі були такі зосереджені на

нещасній жінці, що нічого навколо не чули.