Гаррі Поттер і смертельні реліквії

дивилося перед собою. На табличці під ним було написано:

Долорес Амбридж старший помічник міністра

А ще нижче була зовсім новенька блискуча табличка:

Голова комісії з реєстрації осіб маґлівського роду

Гаррі озирнувся на брошурників. Хоч вони й були заклопотані роботою, та все одно,

мабуть, помітили б, якби на їхніх очах відчинилися двері в порожній кабінет. Тому він вийняв з

внутрішньої кишені дивний предмет з малесенькими лапками та гумовим гудком-грушею

замість тіла. Нагнувшись під плащем, він поклав детонатор-приманку на підлогу.

Той одразу подріботів поміж ногами чарівників та чарівниць. За кілька секунд, які Гаррі

простояв у чеканні з рукою на ручці дверей, щось гучно ляснуло і з кутка здійнялася хмара

їдкого чорного диму. Молода відьма в першому ряду заверещала. Рожеві аркуші порозліталися

на всі боки, відьмині колеги схопилися на ноги, шукаючи джерело розгардіяжу. Гаррі натиснув

на ручку, заскочив у Амбриджин кабінет і зачинив за собою двері.

Йому здалося, ніби він потрапив у минуле. Кімната була точнісінько така сама, як і її

кабінет у Гоґвортсі. Скрізь мереживні покривала, серветочки, засушені квіти. На стінах висіли ті

самі декоративні тарілки із зображеннями прикрашених бантиками різної масті пустотливих

кошенят, таких гарнісіньких, що аж нудило. Стіл накривала квітчаста скатерка з оборочками.

Телескоп, прикріплений до Дикозорового ока, давав Амбридж змогу шпигувати за робітниками

по той бік дверей. Гаррі зазирнув у окуляр і побачив, як вони розглядають детонатор-приманку.

Він виламав телескоп з дверей, залишивши чималу дірку, вийняв магічне око й поклав собі в