Гаррі Поттер і смертельні реліквії

було витиснено золотом назву:

БРУДНОКРОВЦІ

і загроза, яку вони несуть

мирному чистокровному суспільству

Під заголовком було намальовано червону троянду з дурнувато усміхненою пичкою серед

пелюсток, яку душив зелений будяк з іклами та зловісним поглядом. На брошурці не було

прізвища автора, та коли він почав її розглядати, шрами на правій руці знову почали сіпатися.

Молода відьма, що сиділа неподалік, підтвердила його підозри, коли запитала, й далі

розмахуючи своєю чарівною паличкою:

* Хто знає — та стара меґера цілий день допитуватиме маґлородців?

* Обережно, — застеріг чаклун, що сидів біля неї і нервово озирнувся. Незшитий аркуш

з-під його рук вислизнув і впав на підлогу.

* Що, в неї не тільки око магічне, а й вуха теж?

Відьма зиркнула на блискучі двері з червоного дерева, що вели в це місце для

брошурників. Гаррі теж глянув, і в грудях у нього змією заворушилася лють. Там, де в

маґлівських вхідних дверях зазвичай буває вічко для огляду, у цих дверях було встановлено

велике кругле око з блакитною райдужною оболонкою. Це око було до болю знайоме кожному,

хто знав Аластора Муді.

На частку секунди Гаррі забув, де він і що тут робить. Він навіть забув, що невидимий.

Рушив прямо до дверей, щоб роздивитися око зблизька. Воно не рухалося, а сліпо й застигло