Гаррі Поттер і смертельні реліквії

зайшов за ними, неначе вони були заразні. Ґрати з брязкотом засунулися, й ліфт почав

підніматися.

* Що мені тепер робити? — негайно запитав у друзів ошелешений Рон. — Якщо я не

погоджуся, то мою дружину... тобто Катермолову дружину...

* Ми підемо з тобою, нам треба бути разом... — почав було Гаррі, але Рон гарячково

закрутив головою.

* Це дурість, бо в нас мало часу. Ви шукайте Амбриджку, а я піду наведу лад у кабінеті

Якслі... але ж як мені зупинити той дощ?

* Спробуй "Фініте інкантатем" ’, — одразу порадила Герміона, — це може зупинити

дощ, якщо його вичаклувано закляттям чи заклинанням, а якщо ні, то щось, мабуть, зіпсувалося

в атмосферних чарах, а їх буде важче полагодити, тому, як тимчасовий захід, спробуй

"Імперіус", щоб його речі не намокли...

* Ще раз повтори, поволі... — попросив Рон, розпачливо шукаючи в кишенях хоча б

недогризок пера, але в цю мить ліфт здригнувся й зупинився. Безтілесний жіночий голос

повідомив:

— Четвертий рівень, відділ нагляду й контролю за магічними істотами, включно з

підрозділами звірів, людських істот та духів, відомством зв’язків з ґоблінами та дорадчим бюро

боротьби зі шкідниками.

Ґрати розсунулись і до ліфту зайшли два чаклуни й залетіло кілька блідо-фіолетових

паперових літачків, закружлявши навколо лампи, що звисала зі стелі ліфта.