бачив, на чому вони сидять?
Гаррі придивився уважніше і розібрав, що декоративні різьблені трони — то насправді
пагорби з висічених з каменю людських постатей: сотні й сотні оголених тіл, чоловічих,
жіночих, дитячих, з тупими потворними обличчями, скручені й зліплені докупи, щоб
підтримувати двох розкішно вбраних чаклунів.
— Маґли, — прошепотіла Герміона. — На відповідному для них місці. Ходімо звідси.
Вони злилися з потоком чаклунів і чарівниць, що рухався до золотих воріт наприкінці
зали, й нишком позирали навсібіч, однак ніде не було й натяку на характерну постать Долорес
Амбридж. Крізь ворота пройшли в меншу залу, де стояли черги біля двадцяти золотих ґрат, що
загороджували стільки ж ліфтів. Не встигли зайняти чергу до найближчого ліфта, як хтось
гукнув:
— Катермол! Вони озирнулися. У животі в Гаррі щось перевернулося.
До них спішив один з тих смертежерів, що були свідками Дамблдорової загибелі.
Міністерські працівники, що стояли поблизу, принишкли і втупили очі в підлогу. Гаррі відчував,
як їх пронизує страх. Зле й тупувате обличчя цього чоловіка не пасувало до його розкішної
мантії, розшитої золотою ниткою. Хтось із юрби біля ліфтів улесливо привітався:
— Доброго ранку, Якслі! Якслі навіть на нього не глянув.
— Катермол,
щоб хтось із технічної служби навів лад у моєму кабінеті. Там і досі
йде дощ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 252. Приємного читання.
TextBook