Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Рон озирнувся, мовби надіючись, що хтось йому допоможе, але всі мовчали.

* Дощ... у вашому кабінеті? Це... це не дуже добре. Рон нервово захихотів. Якслі вирячив

очі.

* Катермол, ти думаєш, що це смішно? Дві відьми вийшли з черги й кудись побігли.

* Ні, — відповів Рон, — авжеж, ні...

— Тобі ж відомо, що я ось іду вниз допитувати твою дружину? Я, правду кажучи, взагалі

дивуюся, чого ти не сидиш зараз там, тримаючи її за руку. Вирішив її позбутися як непотребу?

Може, це й наймудріше. Наступного разу будь розумніший і одружуйся з чистокровними.

Герміона пискнула від жаху. Якслі глянув на неї. Вона закашлялася й відвернулась.

— Я... я... — почав затинатися Рон.

— Проте якби це мою дружину звинуватили, що вона бруднокровка... — вів далі Якслі,

— ...хоч про жодну мою колишню дружину навіть помилково не можна було такого подумати...

а керівник відділу дотримання магічних законів доручив би мені якусь роботу, то я, Катермоле,

усі сили від дав би, щоб виконати його доручення. Ти мене зрозумів?

— Так, — прошепотів Рон.

— Тоді виконуй, Катермол, і якщо в моєму кабінеті через годину не буде абсолютно сухо,

то я дуже сумніваюся, що твоїй дружині вдасться отримати підтвердження Кровного статусу.

Золоті ґрати перед ними з брязкотом розсунулися. Кивнувши головою й гидко

усміхнувшись до Гаррі, який, очевидно, мав схвально оцінити таке його ставлення до

Катермола, Якслі перейшов до іншого ліфта. Гаррі, Рон і Герміона зайшли в ліфт, але ніхто не