Гаррі Поттер і смертельні реліквії

жертва працює асистенткою у відділі боротьби з надуживанням чарами. — На, Герміоно, візьми.

І жетони теж.

Він передав їй кілька золотих монеток з викарбуваними на них літерами "М.М.", які були у

відьми в гаманці.

Герміона випила багатозільну настійку приємного бузкового кольору й за кілька секунд

перетворилася на копію Мафальди Гопкірк. Зняла з Мафальди й начепила собі на носа окуляри,

а Гаррі зиркнув на годинник.

— Треба спішити, бо містер "техслужба" буде з секунди на секунду.

Вони швидко зачинили двері, ховаючи за ними справжню Мафальду. Гаррі й Рон накинули

плащ-невидимку, а Герміона залишилась чекати на видноті. Минуло кілька секунд, і знову

ляснуло — перед ними виник маленький, схожий на тхора, чаклун.

— О, вітаю, Мафальдо.

* Доброго ранку! — озвалася Герміона тремтячим голосом. — Як здоров’я?

* Та не дуже, правду кажучи, — відповів чимось страшенно засмучений маленький

чаклун.

Герміона з чаклуном подалися до центрального входу, Гаррі з Роном, крадучись, ішли за

ними.

* Це в тебе через погоду, — перебила Герміона маленького чаклуна, що спробував у

деталях описати всі свої болячки. Найважливіше було не дати йому вийти на вулицю. — Ось, на

цукерку...