— Я трохи не забула! Відійдіть...
Вона навела чарівну паличку на розписані графіті протипожежні двері з висячим замком, і
двері з гуркотом розчахнулися. Темний коридор за ними вів, як вони вже знали завдяки своїм
розвідувальним вилазкам, до порожнього театру. Герміона потягла двері на себе, щоб здавалося,
ніби вони також замкнені.
* А тепер, — звернулася вона до своїх напарників у провулочку, — ми знову накинемо
плащ...
* ...і зачекаємо, — договорив за неї Рон, накинув плащ Герміоні на голову, наче завісу на
клітку з папужкою, і скосив очі на Гаррі.
Не минуло й хвилини, як легенько ляснуло і маленька міністерська відьма з
розкуйовдженим сивим волоссям роз’явилася за фут від них, кліпаючи очима від яскравого
світла, бо з-за хмари саме вийшло сонце. Та не встигла вона насолодитися цим неочікуваним
теплом, як Герміона влучила їй у груди безмовним приголомшливим закляттям — і відьма
беркицьнула на землю.
* Молодчина, Герміоно, — похвалив Рон, виходячи з-за сміттєвого бака біля дверей
театру. Гаррі тим часом зняв плащ-невидимку. Разом вони занесли маленьку відьму в темний
перехід, що вів за лаштунки. Герміона висмикнула з її голови кілька волосинок і кинула у колбу з
каламутною багатозільною настійкою, яку витягла з вишитої бісером сумочки. Рон тим часом
обнишпорив сумочку маленької відьми.
* Це Мафальда Гопкірк, — повідомив він, читаючи візитівку, з якої випливало, що їхня
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 246. Приємного читання.
TextBook