— Мантії, — ледь чутно сказала вона, реагуючи на їхню появу нервовим кивком голови і
продовжуючи порпатись у вишитій бісером сумочці, — багатозільна настійка... плащ-
невидимка... детонатори-приманки... про всяк випадок для кожного з нас має бути по два...
батончики-блювончики, пампушечки-зносаюшечки, видовжені вуха...
Вони похапцем проковтнули сніданок і пішли нагору, а Крічер довго кланявся їм услід і
обіцяв до їхнього повернення приготувати біфштекс та пиріг з нирками.
— Дай йому, Боже, здоров’я, — ніжно сказав Рон. — А я ще колись фантазував, що гарно
відтяти б йому голову й почепити на стіну.
Надзвичайно обережно вони вийшли на ґаночок перед дверима. З того боку вкритої
ранковою імлою площі стежили за будинком два смертежери. Герміона спершу роз’явилася з
Роном, а тоді повернулася по Гаррі.
Після короткого проміжку темряви й душняви Гаррі опинився в крихітному провулочку,
де, за планом, мав початися перший етап їхньої операції. Там не було нікого й нічого, крім
кількох великих баків для сміття. Перші міністерські працівники раніше восьмої години не
з’являлися.
* Ну що ж, — зиркнула на годинник Герміона. — Вона має тут бути хвилин за п’ять. Коли
я її приголомшу...
* Ми знаємо, Герміоно, — буркнув Рон. — Але мені здавалося, що перед тим, як вона
прийде, нам треба відімкнути двері...
Герміона аж пискнула.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 245. Приємного читання.
TextBook