Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Не дозволяло вийти з дому? — гигикнула Мюріель. — Але її не поклали в лікарню

Святого Мунґа і ні разу не викликали до неї цілителів!

* Слухай, Мюріель, ну як ти можеш знати, чи...

* До твого відома, Ельфаєсе — мій кузин Ланселот був у ті часи цілителем у клініці

Святого Мунґа, і цілком конфіденційно розповів нашій родині, що Аріани там не бачили. А це,

на Ланселотову думку, було вкрай підозріло!

Здавалося, Додж ось-ось розридається. Тітка Мюріель, страшенно собі подобаючись,

клацнула пальцями, щоб їй подали ще шампанського. Онімілий Гаррі згадав, як колись його

замикали Дурслі, ховали від чужих очей, хоч єдиним його злочином було чаклунське

походження. Невже Дамблдорова сестра зазнала такої самої долі, тільки з іншої причини:

ув’язнена була за те, що їй бракувало магічних задатків? І невже Дамблдор покинув її

напризволяще, подавшись у Гоґвортс, щоб показати там свій талант і геніальність?

* Так от, якби Кендра не померла перша, — підсумувала Мюріель, — то я подумала б, що

це вона прикінчила Аріану...

* Та як ти можеш, Мюріель? — застогнав Додж. — Щоб мати вбила рідну дочку?

Подумай, що ти говориш!

* Якщо та мати, про яку йдеться, могла рідну дочку на довгі роки ув’язнити, то чом би й

ні? — знизала плечима тітка Мюріель. — Але ж я кажу, що тут не сходиться, бо Кендра померла

раніше за Аріану... хоч і невідомо, з якої причини...

* Ой, та хто ж її міг убити, як не Аріана, — спробував поглузувати Додж. — Чом би й ні?