— Привіт, Мюріель, — сказав Додж. —Так, ми оце щойно обговорювали...
— Гей, ти там! Дай мені стільця, мені вже сто сім років! Ще якийсь рудочубий кузин Візлі
перелякано зіскочив зі стільця, а тітка Мюріель на диво легко й спритно його схопила й усілася
між Доджем та Гаррі.
— Здоров ще раз, Баррі, чи як там тебе звати, — кивнула вона Гаррі. — То що ти там казав
про Ріту Скітер, Ельфаєсе? Знаєш, що вона написала Дамблдорову біографію? Ніяк не
дочекаюся, щоб її прочитати, треба не забути замовити книжку у "Флоріша й Блотса"!
Додж закляк і спохмурнів, а тітонька осушила свій келих і клацнула кістлявими пальцями
офіціантові, щоб подав іще один. Ще раз добряче хильнула шампанського, відригнула, й
сказала:
* Чого ви надулись, як дві жаби? Перед тим, як він став шанований і поважний, і все
таке, про Албуса ходили дуже цікаві чутки!
* Неперевірені наклепи, — Додж знову став червоний, мов редиска.
* Хто б ото казав, Ельфаєсе, — гигикнула тітонька Мюріель. — Я помітила, як ти у
некролозі обминав непевні місця!
* Прикро, що ти так думаєш, — відповів крижаним тоном Ельфаєс. — Запевняю, я писав
від щирого серця.
* Ой, та всі ми знаємо, як ти обожнював Дамблдора. Думаю, ти все одно вважатимеш
його святим, навіть якщо виявиться, що він позбувся своєї сестри-сквибки!
* Мюріель! — вигукнув Додж.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 159. Приємного читання.
TextBook