Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Я знати це, — кивнув Крум.

— Він зробив твою паличку! Ось чому я й подумав... квідич...

Крум дивився на нього з дедалі більшою підозрою.

* Як ти знати, шо мою паличку зробити Ґреґорович?

* Я... я десь це читав, здається, — пробурмотів Гаррі. — У... фанатському журналі, —

вигадував він на ходу, і Крума це трохи заспокоїло.

* Я й не пам’ятати, шо розмовляти з фанатами про своя чарівна паличка, — знизав він

плечима.

— То... е-е.. цікаво, де зараз Ґреґорович? Крум спантеличено замислився.

— Кілька роки тому він піти у відставка. Я бути серед останніх, хто купити чарівна

паличка Ґреґоровича. Вони найкращі... хоч я знати, шо ви, британці, надавати перевагу

Олівандеру.

Гаррі нічого не відповів. Він удавав, що дивиться, як і Крум, на танцюристів, а насправді

тяжко замислився. Отже, Волдеморт шукав славетного майстра чарівних паличок, і Гаррі добре

розумів причину: це було викликано непередбаченою реакцією Гарріної палички тієї ночі, коли

Волдеморт гнався за ним у небі. Гостролистова паличка з феніксовою пір’їною перемогла

позичену чарівну паличку, чого Олівандер не міг ані передбачити, ані збагнути. Чи Ґреґорович

мав глибші знання? Чи справді був кращим за Олівандера майстром і знав недоступні тому

таємниці чарівних паличок?

— Ця дівчина дужо гарна, — сказав Крум, повертаючи Гаррі до дійсності. Крум показував