Гаррі Поттер і смертельні реліквії

добро його знати.

* Може бути й таке, — припустив Гаррі, — що Ксенофілій просто не розуміє значення

цього символу. Лавґуди доволі... дивні люди. Він міг його десь підібрати й подумати, що це

профіль якого-небудь зім’яторогого хропача чи ще когось.

* Профіль чого?

* Ну, я сам не знаю, що то, але вони з дочкою на канікулах вирушали в експедицію на

пошуки хропачів...

Гаррі відчував, що йому важко пояснити звичаї Луни та її батька.

* Це вона, — вказав на Луну, що й далі танцювала сама, розмахуючи руками над

головою, наче відганяла комарів.

* Чому вона це робити? — здивувався Крум.

* Мабуть, хоче позбутися руйносмика, — упізнав знайомі симптоми Гаррі.

Крум, видно, не розумів, знущається з нього Гаррі чи ні. Він вийняв з-під мантії чарівну

паличку й погрозливо постукав себе по стегну. З кінчика палички вилетіли іскри.

— Ґреґорович! — вигукнув Гаррі голосно і Крум здригнувся, проте Гаррі був такий

схвильований, що й не помітив.

Побачивши Крумову чарівну паличку, він усе пригадав: її брав і пильно оглядав перед

Тричаклунським турніром Олівандер.

— А що з ним? — підозріло перепитав Крум.

* Він майстер чарівних паличок!