Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Мене запросити Флер, — підняв брови Крум.

Гаррі, котрий нічого не мав проти Крума, потис йому руку. Відчуваючи, що

найрозсудливіше було б одвести Крума якомога далі від Рона, запропонував показати, де він має

сидіти.

— Твій друг не дужо радо мене бачити, — сказав Крум, коли вони зайшли у вщерть

переповнене шатро. — Чи се твій родич? — додав він, зиркнувши на руде й кучеряве волосся

Гаррі.

— Троюрідний брат, — промимрив Гаррі, але Крум уже не слухав. Його поява викликала

справжній ажіотаж, особливо серед кузин-віїл, адже він, зрештою, був славетний квідичист.

Поки гості витягували шиї, щоб його роздивитися, Рон, Герміона, Фред та Джордж побігли

проходом до своїх місць.

— Пора сідати, — сказав Гаррі Фред, — а то нас зараз розтопче наречена.

Гаррі, Рон і Герміона сіли на свої місця в другому ряду, за Фредом і Джорджем. Герміона й

досі була рожева, а Ронові вуха так само яскраво палахкотіли. Він пробурмотів до Гаррі:

— Ти бачив його ідіотську борідку?

Гаррі щось нерозбірливо буркнув.

Нервове очікування наповнило тепле шатро. Загальний гомін то там, то там розривали

вибухи збудженого реготу. Містер і місіс Візлі пройшлися серед гостей, усміхаючись і махаючи

руками родичам. На місіс Візлі була новесенька мантія аметистового кольору та в тон до неї

капелюшок.