Гаррі Поттер і смертельні реліквії

І він клацнув світлогасником відразу, як Герміона вийшла з кімнати.

— РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ —

Весілля

Назавтра о третій годині дня Гаррі, Рон, Фред і Джордж стояли в саду біля великого й

білого весільного шатра, очікуючи прибуття гостей. Гаррі випив величеньку дозу багатозільної

настійки і став двійником рудого маґлівського хлопця з місцевого села Отері-Сент-Кечпола, у

якого Фред замовлянням-викликанням викрав кілька волосинок. Задум був представляти Гаррі

як "кузина Барні" й вірити, що серед численної родини Візлів він якось замаскується.

Усі четверо стискали в руках схеми розсаджування гостей, щоб допомагати людям

знаходити їхні місця. Сила-силенна офіціантів у білих мантіях та музик у золотих піджаках

прибула ще з годину тому, і всі ці чаклуни тепер сиділи недалечко під деревом. Гаррі бачив, як

над ними розвівається синя хмарка люлькового диму.

За спиною в Гаррі, крізь вхід у шатро, виднілися численні ряди легких золотистих

стільців, розставлених по обидва боки довжелезної багряної килимової доріжки. Стовпи, що

підпирали шатро, були обвиті білими й золотими квітами. Фред і Джордж почепили величезну

в’язку золотих повітряних кульок прямісінько над тим місцем, де Білл і Флер незабаром мали

стати подружжям. Надворі ліниво кружляли над травичкою та живоплотом метелики й бджоли.

Гаррі почувався доволі незручно. Маґлівський хлопець, чиєї подоби він набрав, був трохи

гладший за нього, і через те у вечірній мантії в розпал спекотного літнього дня йому було гаряче

й тісно.