Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Меч Ґодрика Ґрифіндора, — сказав він.

Герміона й Рон заціпеніли. Гаррі пошукав очима інкрустоване рубінами руків’я, однак

Скрімджер не поспішав витягати меча зі шкіряного капшука, який, власне, був явно замалий для

меча.

— То де ж він? — запитав Гаррі з підозрою.

* На жаль, — відповів Скрімджер, — Дамблдор не був власником цього меча, щоб

передавати його в спадщину. Меч Ґодрика Ґрифіндора — важливе історичне надбання, що

належить...

* Він належить Гаррі! — гаряче заперечила Герміона. — Меч сам його обрав, це Гаррі

його знайшов, це йому меч з’явився з Сортувального Капелюха...

* Згідно з достовірними історичними джерелами, цей меч може з’явитися будь-якому

достойному ґрифіндорцеві, — повідомив Скрімджер. — Та це не робить його винятково

власністю Поттера, хоч би що там вирішив Дамблдор. — Скрімджер почухав свою неголену

щоку, свердлячи очима Поттера. — Як ти думаєш, чому?..

* Дамблдор хотів подарувати мені меча? — договорив за нього Гаррі, ледве стримуючи

роздратування. — Може, подумав, що він прикрасить мою стіну?

* Це не жарти, Поттере! — прогарчав Скрімджер. — Може, Дамблдор вірив, що тільки

мечем Ґодрика Ґрифіндора можна завдати поразки спадкоємцю Слизерина? Може, він хотів

віддати тобі цього меча, Поттере, бо вірив, як і багато хто, що саме тобі судилося знищити Того-

Кого-Не-Можна-Називати?