Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Невже не зрозуміло? — озвалася Герміона, перш ніж Скрімджер устиг роззявити рота.

—Хотіли перевірити, що він нам залишив. Ви не мали на це права! — вигукнула вона

тремтячим голосом.

* Я мав повне право, — заперечив Скрімджер. — За Декретом про виправдану

конфіскацію міністерство має повноваження конфіскувати об’єкти заповіту...

* Цей закон було ухвалено, щоб чаклуни не передавали в спадщину предмети, пов’язані з

темними мистецтвами, — перебила Герміона, — і перш ніж вилучати майно покійного,

міністерство має володіти неспростовними доказами, що ці предмети незаконні! Хочете сказати,

що Дамблдор намагався передати нам щось закляте?

* Міс Ґрейнджер, ви збираєтесь присвятити свою кар’єру вивченню магічного права? —

поцікавився Скрімджер.

* Не збираюся, — відрізала Герміона. — Я хочу приносити людям користь!

Рон засміявся. Скрімджерові очі метнулися на нього й знову назад, коли заговорив Гаррі.

— І чого ви вирішили віддати наші речі? Не вигадали зачіпки, щоб залишити їх собі?

* Ні, просто минув тридцять один день, — одразу пояснила Герміона. — Вони не мають

права затримувати предмети на довше, хіба що доведуть їхню небезпечність. Правильно?

* Рональде, ти можеш сказати, що мав з Дамблдором близькі стосунки? — запитав

Скрімджер, пускаючи повз вуха Герміонині слова. Рон розгубився.

* Я? Не... недуже... це Гаррі завжди...

Рон глянув на Гаррі з Герміоною й побачив, що Герміона свердлить його поглядом "нічого-