Нарцисою ні разу й не бачилися з сестрою, відколи та одружилася з бруднокровцем.
Ми не маємо нічого спільного ані з цією почварою, ані з тим покручем, за якого вона вийшла.
— А ти що скажеш, Драко? — поцікавився Волдеморт, і хоч говорив він тихо, його голос
добре вирізнявся серед знущальних вигуків та гигикання. — Будеш няньчити вовченят?
Регіт вибухнув новою хвилею. Драко Мелфой з жахом глипнув на батька, що уважно
розглядав свої коліна, а тоді піймав материн погляд. Вона ледь помітно хитнула головою й знову
незворушно втупилася у протилежну стіну.
— Годі, — звелів Волдеморт, погладжуючи сердиту змію. — Годі.
Регіт мов обірвало.
— Чимало наших найдревніших родинних дерев за цей час трохи попідгнивало, — сказав
він, а Белатриса благально дивилася на нього, затамувавши подих. — Щоб їх оздоровити, треба
їх попідрізати. Відтяти хворі гілки, щоб зберегти дерево.
— Так, володарю, — прошепотіла Белатриса, знову заливаючись слізьми вдячності. — І
якнайскоріше!
— Так і буде, — пообіцяв Волдеморт. — Як у вашій родині, так і в цілому світі... ми
позбудемося червоточин, які нас роз’їдають, аж доки залишаться тільки ті, в чиїх жилах тече
справжня кров...
Волдеморт підняв чарівну паличку Луціуса Мелфоя, націлив на людину, що висіла над
столом, і легенько махнув. Людина зі стогоном ожила й заборсалась у невидимих путах.
— Упізнаєш нашу гостю, Северусе? — запитав Волдеморт.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 13. Приємного читання.
TextBook