Гаррі Поттер і напівкровний принц

білизни біля столу. Гаррі відразу його впізнав: на циферблаті було дев’ять стрілок з іменами

членів родини. Раніше годинник висів у вітальні, а зараз, судячи з того, де він опинився, місіс

Візлі, мабуть, узяла собі за звичку носити його по всій хаті. Усі дев’ять стрілок показували на

позначку “смертельна небезпека”.

— Майже увесь час отак, — пояснила місіс Візлі непереконливо бадьорим голосом, —

відколи Відомо-Хто почав діяти відкрито. Думаю, всім зараз загрожує смертельна небезпека...

навряд чи це стосується тільки нашої родини... але не знаю, чи має ще хтось такого годинника,

тому не можу перевірити. Ага!

Вона вказала на циферблат годинника. Стрілка містера Візлі пересунулася до позначки “в

дорозі”

— Він вертається!

І справді за якусь мить у задні двері постукали. Місіс Візлі підскочила й побігла туди;

узявшись за ручку і припавши до дерев’яних дверей щокою, тихенько запитала:

— Це ти, Артуре?

— Так, — долинув утомлений голос містера Візлі. — Але я сказав би це, навіть якби був

смертежером. Запитай щось інше!

— Ой, та що ти...

— Молі!

— Ну, добре-добре... яке твоє найпалкіше бажання?

— Довідатись, як тримаються в повітрі літаки.