зеленому халаті.
— Гаррі, дорогенький! Господи, Албусе, ти мене налякав, ти ж казав, що ви будете аж
уранці!
— Нам пощастило, — пояснив Дамблдор, переступаючи поріг слідом за Гаррі. —
Слизорога вдалося вмовити значно легше, ніж я сподівався. Гаррі постарався, звісно. О, вітаю,
Німфадоро!
Гаррі роззирнувся й побачив, що місіс Візлі, попри таку пізню годину, була не сама. За
столом сиділа, тримаючи обіруч велику чашку, молода відьма з блідим серцеподібної форми
лицем та мишасто-сірим волоссям.
— Вітаю, пане професоре, — озвалася вона. — Здоров, Гаррі.
— Привіт, Тонкс.
Гаррі подумав, що вона якась замучена, може, й хвора, а в усмішці її було щось силуване.
Барвистості у вигляді поменшало, звичних рожевих, мов жуйка, пасем у волоссі не було.
— Я краще піду, — швиденько сказала вона, встаючи чи й натягаючи на плечі мантію. —
Дякую, Молі, за чай і співчуття.
— Будь ласка, не йди, якщо це через мене, — люб’язно попросив Дамблдор. — Я все одно
не залишаюся, мушу обговорити невідкладні справи з Руфусом Скрімджером.
— Ні-ні, мені треба йти, — заперечила Тонкс, не дивлячись Дамблдорові у вічі. — На
добраніч...
— Дорогенька, може, прийдеш, у суботу на вечерю? Будуть Ремус і Дикозор...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 83. Приємного читання.
TextBook