Слизоріг устав, але не знав, що робити далі. Нишком поглянув на Гаррі, а тоді пошкандибав до
каміна й повернувся до нього спиною, гріючи свій широченний зад.
— Не думай, що я не знаю, чого він тебе привів, — раптом буркнув він.
Гаррі подивився на Слизорога. Слизорогові водянисті ковзнули по шраму, потім оглянули
все обличчя Гаррі.
— Ти дуже схожий на батька.
— Мені вже казали, — погодився Гаррі.
— Крім очей. У тебе...
— Мамині очі, я знаю. — Гаррі так часто все це чув, що йому вже трохи набридло.
— Угу. Ну, так. Учителям, звісно, не можна мати улюбленців, але я її любив найбільше.
Твою маму, — додав Слизоріг у відповідь на здивований погляд Гаррі. — Лілі Еванс. Така була
розумниця. І жвава, знаєш. Чудова дівчинка. Я ще казав, що її місце в моєму гуртожитку. А вона
завжди відповідала дуже зухвало.
— А який був ваш гуртожиток?
— Я був вихователем Слизерину, — пояснив Слизоріг. — О, знов, — швидко додав він,
побачивши вираз обличчя Гаррі, і насварив його куцим пальцем, — не треба мати до мене
претензій! Ти, мабуть, у Ґрифіндорі, як і вона? Так, це передається у спадок. Хоч і не завжди.
Чув коли-небудь про Сіріуса Блека? Мусив чути... про нього писали газети... помер кілька
тижнів тому...
Наче якась невидима рука стисла серце Гаррі й міцно тримала.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 71. Приємного читання.
TextBook