— Любий Горацію, — радісно пояснив Дамблдор, — якби сюди й справді завітали
смертежери, то над будинком висіла б Чорна мітка.
Чаклун ляснув себе гладкою рукою по широкому лобі.
— Чорна мітка, — пробурмотів він. — Я знав, що чогось не вистачає... та нехай. Усе одно
не було на це часу. Я саме наносив на оббивку останні штрихи, коли ви зайшли.
Він важко зітхнув, аж затремтіли кінчики вусів.
— Допомогти поприбирати? — ввічливо поцікавився Дамблдор.
— Будь ласка, — погодився чаклун.
Вони стали один до одного спинами — худий високий та товстий низенький — і махнули
чарівними паличками однаковим стрімким рухом.
Меблі повернулися на свої місця; візерунки складалися прямо в повітрі; пір’я полетіло
назад у подушки; подерті книжки склеювалися й шикувалися на полицях; гасові лампи вилітали
на столики й запалювалися; велика колекція потовчених срібних рамочок для фотографій
перелітала, виблискуючи, кімнату й розташовувалася, ціла й неушкоджена, на письмовому
столі; затягувалися тріщини, розриви й дірки; стіни самі себе витирали.
— А чия то, до речі, була кров? — Дамблдор перекрикував бамкання зціленого, як
новенького, старожитного годинника.
— На стінах? Драконяча, — теж закричав у відповідь чаклун на ім’я Горацій, бо саме в ту
мить з оглушливим скреготом і дзенькотом угвинчувалася в стелю люстра.
І ось насамкінець бренькнуло піаніно, й запала тиша.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 66. Приємного читання.
TextBook