Гаррі Поттер і напівкровний принц

все одно хоче за нього заміж, хоч він і покусаний! Їй це байдуже!

— Це інша ситуація, — ледве ворушив устами Люпин, що раптом аж заціпенів. — Білл не

буде справжнім вовкулакою. Ці випадки зовсім...

— Але мені теж байдуже, мені це байдуже! — схопила Тонкс Люпина за мантію й

затрясла. — Я вже мільйон разів тобі казала...

І Гаррі раптом зрозумів, що означав патронус Тонкс, і її сіре волосся, і чому вона прибігла

по Дамблдора, коли почула, що на когось напав Ґрейбек; Тонкс і справді була закохана, тільки не

в Сіріуса...

— А я тобі казав уже мільйон разів, — відповів Люпин, уникаючи її погляду і дивлячись у

підлогу, — що я для тебе надто старий, і вбогий... і небезпечний...

— Ремусе, я завжди казала, що ця твоя позиція просто сміховинна, — втрутилася місіс

Візлі, визираючи з-за плеча Флер і поплескуючи її по спині.

— Нічого не сміховинна, — наполягав на своєму Люпин. — Тонкс заслуговує молодого й

дужого.

— Але ж вона хоче тебе, — ледь-ледь усміхнувся містер Візлі. — До того ж, Ремусе,

молоді й дужі чоловіки не завжди такими залишаються. — Він засмучено показав на свого сина,

що лежав між ними.

— Зараз... не час це обговорювати, — відповів Люпин і збентежено озирнувся,

намагаючись ні на кого не дивитися. — Дамблдор помер...

— Дамблдор був би просто щасливий, якби знав, що в світі стало хоч на крихту більше