Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Ні, я такого не...

— Бо я не пегестану! — випросталася Флер на повен зріст і відкинула довжелезну гриву

сріблястого волосся. — Шоден вовкулака не змусить мене розгюбити Білла!

— Так, так, я й не сумнівалася, — пробурмотіла місіс Візлі, — просто я подумала...

враховуючи, як... як він...

— Ви подумали, шо я не захотшу з ним одгушитися? Тши, може, тсього сподівалися? —

вигукнула Флер, і ніздрі її затремтіли. — Шо мені до т’ого, яка в нього зовнішність? Нам обом

вистачить моєї зовнішності! Усі ці шгами доводять, що мій тшоловік відвашний! І я сама це

згоблю! — вона відштовхнула місіс Візлі, забравши в неї мазь.

Місіс Візлі притулилася до чоловіка й дивилася, як несхожа на саму себе Флер змащує

Біллові рани. Усі мовчали. Гаррі боявся поворухнутися. Він, як і всі інші, чекав, коли місіс Візлі

вибухне.

— Наша люба тітонька Мюріель, — сказала після довгої паузи місіс Візлі, — має чудову

діадему... ґоблінської роботи... і я впевнена, що вона позичить цю діадему на ваше весілля. Вона

страшенно любить Білла, знаєш, а діадема дуже пасуватиме до твого волосся.

— Д’якую вам, — стримано сказала Флер. — Я впевнена, шо теє буде гагно.

А тоді... Гаррі навіть не помітив, як це сталося... обидві жінки ридали, вже обнявшись.

Спантеличений, дивуючись, чи не збожеволів раптом увесь білий світ, він озирнувся: Рон був не

менш приголомшений, ніж Гаррі, а Джіні з Герміоною обмінювалися враженими поглядами.

— Ти бачиш! — пролунав напружений голос. Тонкс уважно дивилася на Люпина. — Вона