— То Рука Слави, — пояснив Рон. — Вона світить лише тому, хто її тримає, пам’ятаєш?
— Отож, — повела далі Джіні, — він, мабуть, перевіряв, чи можна вже випускати
смертежерів, бо щойно побачив нас — відразу щось кинув і запала суцільна темрява...
—.. .Перуанський порошок “Розчинна темрява”, — сердито зітхнув Рон. — Від Фреда й
Джорджа. Треба з ними поговорити — щоб думали, кому продають свої товари.
— Ми випробували все... Лумос, Інсендіо, — пояснила Джіні. — Ніщо так і не розвіяло
темряву; ми навпомацки шукали вихід з коридору й чули, як повз нас хтось пробіг. Мелфой,
очевидно, все бачив завдяки тій Руці і показував їм дорогу, а ми боялися насилати закляття, щоб
не влучити одне в одного. Поки ми добралися до освітленого коридору, вони вже зникли.
— На щастя, — додав Люпин, — Рон, Джіні й Невіл відразу на нас наштовхнулися й
повідомили, що сталося. За кілька хвилин ми догнали смертежерів, що бігли до астрономічної
вежі. Мелфой, мабуть, не сподівався, що на чатах стоятимуть більше людей; принаймні видно
було, що запаси “Розчинної темряви” в нього закінчилися. Почався бій. Вони розсіялися хто
куди, а ми кинулися за ними. Один з них, Ґіббон, відірвався від решти й побіг до сходів на
вежу...
— Вичаклувати Мітку? — запитав Гаррі.
— Мабуть, так. Вони, очевидно, про все домовилися ще до того, як вийшли з кімнати на
вимогу, — припустив Люпин. — Але навряд чи Ґіббонові хотілося чекати Дамблдора на самоті,
бо незабаром він повернувся й теж кинувся в битву, де в нього і влучило те смертельне закляття,
якого я ледь уник.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 642. Приємного читання.
TextBook