Гаррі Поттер і напівкровний принц

може його покинути в такому стані...

— Роне... Дамблдор загинув, — урвала його Джіні.

— Ні! — Люпин дико глянув на Джіні, потім перевів погляд на Гаррі, ніби сподівався, що

той спростує її слова, але цього не сталося й Люпин упав на стілець поряд з Білловим ліжком і

затулив обличчя руками. Гаррі ще не бачив, щоб Люпин не міг стримати своїх почуттів; йому

здалося, ніби він раптом став свідком чогось особистого, на що дивитися негож. Він

відвернувся, але наткнувся на Ронів погляд і мовчки підтвердив йому слова Джіні.

— А як він загинув? — прошепотіла Тонкс. — Що сталося?

— Його вбив Снейп, — сказав Гаррі. — Я там був і все бачив. Ми прилетіли на

астрономічну вежу, бо над нею була Мітка... Дамблдорові було дуже погано, він страшенно

ослаб, але він, здається, зрозумів, що то була пастка, коли ми почули, як хтось збігає по сходах.

Він мене знерухомив, я нічого не міг зробити, я був під плащем-невидим-кою... а тоді з дверей

вирвався Мелфой і його роззброїв...

Герміона затулила рукою рота, Рон застогнав. Лунині вуста тремтіли.

— ...прибігли смертежери... а потім Снейп... і Снейп його вбив. “Авада Кедавра”. — Гаррі

не міг більше говорити.

Мадам Помфрі залилася слізьми. Ніхто не звернув на це уваги, крім Джіні, котра

прошепотіла:

— Цсс! Послухайте!

Ковтаючи сльози, мадам Помфрі затулила рота долонею й дивилася мовчки. Десь там у