— Тут, — сказав він. — Заходити треба тут. Вхід приховано.
Гаррі не питав, звідки Дамблдор це знає. Він ще не бачив чаклуна, який би все робив саме
отак — за допомогою звичайних поглядів та доторків; але Гаррі давно вже збагнув, що вибухи й
дим найчастіше бувають свідченнями дурості, а не майстерності.
Дамблдор одійшов від стіни печери й націлив на неї чарівну паличку. За мить там
з’явилися сліпучо-білі обриси арки, немовби її ззаду підсвітили потужним світлом.
— Ви з-зуміли! — цокотів зубами Гаррі, та не встигли ці слова зірватися йому з вуст, як
обриси зникли, залишивши ту саму голу й міцну кам’яну поверхню. Дамблдор озирнувся.
— Вибач, Гаррі, я й забув, — він спрямував на нього чарівну паличку — й одяг Гаррі
миттю став теплий і сухий, наче повисів біля палаючого вогнища.
— Дякую, — зрадів Гаррі, але Дамблдор знову зосередився на міцній стіні печери. Він не
вдавався до чарів, а просто стояв і пильно дивився, немовби побачив якийсь надзвичайно
цікавий напис.
Гаррі не рухався; він не хотів відволікати зосередженого Дамблдора.
Це тривало цілих дві хвилини, а тоді Дамблдор тихо сказав:
— Не може бути. Так грубо.
— Що таке, пане професоре?
— Я так собі думаю, — Дамблдор сягнув здоровою рукою в мантію і вийняв короткий
срібний ніж, схожий на той, яким Гаррі кришив складники для настоянок та відварів, — що з
нас вимагають плати за прохід.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 581. Приємного читання.
TextBook