Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Ні... — зойкнув Гаррі.

Ковзаючи й спотикаючись, Гаррі звівся на ноги й кинувся до Мелфоя, обличчя якого стало

вже яскраво-червоним, а побілілі руки роздряпували закривавлені груди.

— Ні... я ж не...

Гаррі сам не тямив, що белькоче; він упав навколішки біля Мелфоя, що судомно трусився

в калюжі власної крові. Плаксива Мірта оглушливо заголосила.

— УБИВСТВО! УБИВСТВО В ТУАЛЕТІ! ҐВАЛТ!

За спиною в Гаррі розчинилися двері; він злякано підвів голову: в туалет увірвався Снейп з

перекошеним від люті лицем. Грубо відштовхнувши Гаррі, він став над Мелфоєм навколішки,

витяг чарівну паличку і провів нею над глибокими ранами, що їх завдав Гаррі своїм закляттям.

Снейп при цьому бурмотів закляття, схоже на пісню. Потік крові поступово вщух; Снейп витер

її рештки з Мелфоєвого обличчя й повторив закляття. Рани почали затягуватися.

Гаррі просто дивився й дивився, переляканий скоєним, не усвідомлюючи, що й сам з

голови до п’ят заляпаний кров’ю й водою. Плаксива Мірта й досі ридала й завивала вгорі.

Снейп утретє виконав протизакляття й обережно поставив Мелфоя на ноги.

— Тобі треба в лікарню. Можуть залишитися шрами, але якщо негайно вжити материнку,

то можна уникнути й цього... ходімо...

Він допоміг Мелфоєві вийти з туалету, а біля самих дверей обернувся й звелів холодним

злим голосом:

— А ти, Поттер... зачекай на мене тут. Гаррі і не намагався протестувати. Він поволі встав,