Гаррі Поттер і напівкровний принц

Геґрід смикнувся уві сні й знову захропів. Слизоріг і Гаррі дивилися один на одного у

світлі пригаслої свічки. Запанувала довга-довга тиша, але фелікс-феліціс підказував Гаррі не

порушувати її, а чекати.

І от, страшенно повільно, Слизоріг запхав руку в кишеню і вийняв чарівну паличку. Тоді

другою рукою сягнув під плащ і вийняв маленьку порожню пляшечку. Не зводячи очей з Гаррі,

Слизоріг торкнувся чарівною паличкою своєї скроні, а тоді відвів її вбік так, що зі скроні

виснувалася довга срібляста ниточка спогаду, немовби приклеєна до кінця палички. Спогад усе

довшав і довшав, аж нарешті відірвався й завис на паличці біло-срібною ниткою. Слизоріг

опустив цю нитку в пляшечку, й вона там спочатку звилася спіраллю, а тоді розгорнулася й

завирувала, наче газ. Тремтячою рукою він закоркував пляшечку і передав її понад столом Гаррі.

— Дуже вам дякую, пане професоре.

— Ти добрий хлопчик, — сказав професор Слизоріг, а сльози котилися по його пухких

щічках, стікаючи на моржеві вуса. — І в тебе її очі... тільки не думай про мене надто погано,

коли це все побачиш...

І він теж схилив голову на руки, важко зітхнув і поринув у сон.

— РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ —

Горокракси

Прокрадаючись у замок, Гаррі відчував, як слабшає дія фелікс-феліціса. Вхідні двері були

ще незамкнені, але на четвертому поверсі він нарвався на Півза і просто дивом уник покарання,

пірнувши бочком в один відомий йому коротший перехід. Коли дістався нарешті до портрета