Гаррі Поттер і напівкровний принц

Гаррі відчув, що знає відповідь ще до того, як вона злетіла з Дамблдорових вуст.

— Захист від темних мистецтв. Його тоді викладала стара професорка, яку звали Галатея

Веселодум і яка пропрацювала в Гоґвортсі майже півстоліття.

Отож Волдеморт влаштувався на роботу в крамницю “Борджин і Беркс”, і всі вчителі, які

були ним захоплені, бідкалися, яка це втрата, що такий блискучий молодий чаклун працює в

якійсь там крамничці. Але Волдеморт не був там звичайним помічником. Чемний, вродливий і

розумний, він невдовзі почав виконувати досить особливі завдання, про які може йтися лише в

таких закладах, як “Борджин і Беркс”, що, як тобі, Гаррі, відомо, спеціалізуються на товарах з

незвичайними й могутніми властивостями. Волдемортові партнери посилали його переконувати

власників віддавати їм на продаж свої скарби. Виявилося, що він має до цього неабиякий хист.

— Можу собі уявити, — не втримався Гаррі.

— Атож, — погодився Дамблдор, і на його вуста набігла тінь усмішки. — А зараз настав

час послухати ельфиню-домовичку Гокі, яка працювала в дуже старої й дуже багатої відьми на

ім’я Гепзіба Сміт.

Дамблдор ударив пляшечку чарівною паличкою, щоб з неї вилетів корок, і вилив

вируючий спогад у кам’яну чашу.

— Ти перший, Гаррі.

Гаррі встав і нахилився над укритим хвильками сріблястим вмістом сита спогадів. Його

обличчя торкнулося поверхні, він провалився в темну порожнечу і приземлився в якійсь

вітальні перед гладкущою старою жінкою у вигадливій рудій перуці та яскраво-рожевому