сердитий, але Гаррі волів би, щоб директор на нього кричав; це крижане розчарування було
просто нестерпне.
— Пане директоре, — розпачливо пробелькотів він, — я ж не те, щоб зовсім не старався;
просто було., стільки всього... все інше...
— Інше тобі було в голові, — договорив за нього Дамблдор. — Я розумію.
І знову запала мовчанка; такої незручної мовчанки ще не було в їхньому спілкуванні з
Дамблдором; вона тривала нескінченно; в тиші лише чулося, як тихенько похропує уві сні
портрет Армандо Діпіта у Дамблдора над головою. Гаррі почувався карликом — ніби він змалів,
увійшовши в це приміщення.
Коли не стало терпцю, то він промимрив:
— Пане професоре, пробачте мені. Я мав би зробити більше. .. Я мав би розуміти, що ви
мене не просили б, якби це не було так важливо.
— Дякую тобі, Гаррі, за ці слова, — тихо сказав Дамблдор. — То чи можу я сподіватися,
що відтепер ти приділиш цій справі більше уваги, ніж досі? Наші наступні зустрічі втратять
будь-який сенс, якщо ми не здобудемо цих спогадів.
— Пане директоре, я витягну з нього спогади, — щиро пообіцяв Гаррі.
— Тоді більше не будемо про це, — лагідніше промовив Дамблдор, — а продовжимо нашу
історію з того місця, де закінчили. Пам’ятаєш, як це було?
— Так, пане директоре, — швидко відповів Гаррі. — Волдеморт убив свого батька, а також
діда з бабою, і так усе підлаштував, ніби це скоїв його дядько Морфін. Тоді повернувся в
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 445. Приємного читання.
TextBook