Гаррі Поттер і напівкровний принц

побачимо свідчення Гокі, я мушу коротенько розповісти, як Лорд Волдеморт покинув Гоґвортс.

Він закінчив сьомий клас, отримавши на всіх іспитах, як ти, мабуть, здогадуєшся, найвищі

оцінки. Його однокласники вирішували, який їм обирати фах після закінчення Гоґвортсу. Майже

всі чекали від Тома Редла, старости гуртожитку, старости школи, володаря нагороди за особливі

заслуги перед школою, чогось визначного. Я знаю, що деякі вчителі, серед них був і професор

Слизоріг, припускали, що він почне працювати в Міністерстві магії, пропонували йому

влаштувати потрібні зустрічі, допомогти встановити контакти з відповідними людьми. Він

відмовився від усіх цих пропозицій. Невдовзі наш учительський склад отримав звістку, що він

влаштувався на роботу в крамницю “Борджин і Беркс”.

— “Борджин і Беркс”? — перепитав спантеличений Гаррі.

— “Борджин і Беркс”, — спокійно повторив Дамблдор. — Думаю, ти зрозумієш, чим його

привабило це місце, коли ми зануримося в спогади Гокі. Але не цю роботу хотів спершу обрати

для себе Волдеморт. Навряд чи тоді про це хтось знав... мені одному з небагатьох розповів

тодішній директор... Волдеморт спочатку звертався до професора Діпіта з проханням

залишитися в Гоґвортсі вчителем.

— Він хотів залишитися тут? Чому? — ще більше здивувався Гаррі.

— Мабуть, у нього було на те кілька причин, хоч він і не навів професорові Діпіту жодної,

— сказав Дамблдор. — По-перше, і це найважливіше, Волдеморт, як я вважаю, був прив’язаний

до школи більше, ніж до будь-кого. У Гоґвортсі він був найщасливіший, це було перше і єдине

місце, де він почувався вдома.