Герміона старанно вдавала, що нічого не бачить, але разів зо два Гаррі помічав на її обличчі
самовдоволену посмішку. Цілісінький день у неї був на диво добрий настрій, а ввечері у
вітальні вона навіть погодилася переглянути (інакше кажучи, дописати) для Гаррі реферат з
гербалогії, від чого досі категорично відмовлялася, бо розуміла, що Гаррі тоді дозволить Ронові
все списати.
— Дуже дякую тобі, Герміоно, — квапливо поплескав її по спині Гаррі, бо глянув на
годинника й побачив, що наближається восьма вечора. — Я вже мушу бігти, щоб не спізнитися
до Дамблдора...
Вона нічого не відповіла, тільки викреслила з утомленим виглядом кілька його
найслабших речень. Гаррі всміхнувся й побіг до виходу за портретом, а звідти до кабінету
директора. Гаргуйль відскочив убік після згадки про ірисовий еклер, і Гаррі, перестрибуючи по
дві сходинки, помчав Гвинтовими сходами нагору. У двері він постукав саме тієї миті, коли
годинник у кабінеті пробамкав восьму.
— Заходь, — запросив Дамблдор, та коли Гаррі підняв руку до клямки, двері відчинилися
самі. За ними стояла професорка Трелоні.
— Ага! — вона драматичним жестом показала на Гаррі, кліпаючи очима за товстелезними
скельцями окулярів. — То ось чому, Дамблдоре, ти так безцеремонно викидаєш мене з кабінету!
— Дорога Сивіло, — дещо роздратовано пояснив Дамблдор, — ніхто тебе не збирається
нізвідки безцеремонно викидати, але в мене призначено зустріч з Гаррі; крім того, ми з тобою
вже про все поговорили...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 442. Приємного читання.
TextBook