Гаррі Поттер і напівкровний принц

ту мить, коли будете біля мене з’являтися, поблизу не було зайвих людей. Окрім Рона й

Герміони. І нікому не кажіть, що ви робите. Приклейтеся до Мелфоя, як пластир до бородавки.

— РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ —

Прохання Лорда Волдеморта

Гаррі й Рон покинули шкільну лікарню рано-вранці в понеділок, завдяки турботам мадам

Помфрі цілком відновивши здоров’я й радіючи перевагам, здобутим внаслідок нокауту й

отруєння; найприємніше було те, що Герміона знову заприятелювала з Роном. Вона навіть

провела їх на сніданок і повідомила новину про сварку Джіні й Діна. Істота, що дрімала в Гаррі

в грудях, раптом підняла голову і з надією принюхалась.

— А через що вони сварилися? — запитав він якомога байдужіше, коли вони завернули в

коридор на восьмому поверсі, де не було нікого, крім малесенької дівчинки, що розглядала

гобелен з тролями в балетних пачках. Побачивши шестикласників, дівчинка страшенно

перелякалася і впустила з рук важкі мідні терези.

— Нічого, нічого! — заспокоїла її Герміона, підбігаючи, щоб допомогти. — Ось... — Вона

легенько вдарила поламані терези чарівною паличкою і сказала: — Репаро.

Дівчинка навіть не подякувала, а стояла ні жива ні мертва, дивлячись, як старшокласники

проходять повз неї і зникають за рогом; Рон озирнувся.

— Чесне слово, ці першокласники стають якісь дедалі дрібніші, — здивувався він.

— Не зважай, — нетерпляче повернувся до попередньої теми Гаррі. — Герміоно, то чому

сварилися Джіні й Дін?