Гаррі Поттер і напівкровний принц

Не звертаючи уваги на Рона, у якого від подиву і роздратування аж витяглося обличчя,

Гаррі повів далі:

— Я хочу знати, куди він ходить, з ким зустрічається і що робить. Я хочу, щоб ви вдень і

вночі сиділи в нього на хвості.

— Слухаюсь, паничу Гаррі Поттер! — негайно погодився Добі, очі в якого захоплено

засяяли. — І якщо Добі погано виконає це завдання, то Добі кинеться з найвищої вежі, паничу

Гаррі Поттер!

— Цього робити не потрібно, — поспіхом додав Гаррі.

— Хазяїн хоче, щоб я стежив за молодшим Мелфоєм? — крекнув Крічер. — Хазяїн хоче,

щоб я шпигував за чистокровним троюрідним небожем моєї колишньої хазяєчки?

— Саме так, — підтвердив Гаррі, передбачаючи цю небезпеку й маючи намір негайно їй

запобігти. — І я тобі, Крічере, забороняю його про це попереджати або повідомляти йому про

це шпигування, або взагалі з ним розмовляти, або писати йому записки, або... або нав’язувати з

ним будь-які інші контакти. Зрозумів?

Гаррі здалося, що Крічер намагається знайти якусь прогалину в щойно отриманих

вказівках, і він зачекав. Це тривало якусь мить чи дві, а тоді, на превелику радість Гаррі, Крічер

знову вклонився до самої підлоги і з гіркотою сказав:

— Хазяїн усе продумав, і Крічер мусить йому коритися, хоч Крічер волів би бути слугою

юнака Мелфоя, о, так...

— Тоді все вирішено, — зрадів Гаррі. — Регулярно мені повідомляйте, але дивіться, щоб у