Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Потько, я все бачив! — обурено сказав він Гаррі, вказуючи на бійку внизу, а тоді

голосно загиготів. — Гляньте, як ці мізерні істотки чубляться між собою — кусь-кусь, луп-луп...

— Крічер не ображатиме Гаррі Поттера на очах у Добі, ніколи, бо Добі заткне Крічеру

рота! — пронизливо верещав Добі.

— ...штурх-штурх, шкряб-шкряб! — радісно вигукував Півз, кидаючи в ельфів шматки

крейди, щоб розлютити їх ще більше. — Щип-щип, тиць-тиць!

— Крічер казатиме про свого хазяїна, що хоче! Який з нього хазяїн?! Паскудний друг

бруднокровців! Ой, що б сказала бідолашна Крічерова хазяєчка?..

Що саме сказала б Крічерова хазяйка, ніхто так і не довідався, бо в цю мить Добі вгатив

своїм вузлуватим кулачком Крічера в зуби, вибивши їх не менше половини. Гаррі й Рон

позіскакували з ліжок і розборонили ельфів, хоч ті й далі намагалися один одного штурхати й

буцати ногами, під’юджувані Півзом, що кружляв навколо лампи й репетував:

— Запхни йому пальця в носяку, розквась його до крові, посмикай за вушиська...

Гаррі націлився чарівною паличкою на Півза і вигукнув:

— Язиколип! — Півз схопився за горло, спробував ковтнути, а тоді шугонув з палати,

показуючи непристойні жести, але не в змозі нічого вимовити, бо язик йому прилип до

піднебіння.

— Непогано, — схвалив Рон, піднімаючи Добі вгору, щоб його кінцівки, якими ельф і далі

розмахував, не діставали до Крічера. — Ще одне Принцове закляття?

— Так, — зізнався Гаррі, заломлюючи Крічерові за спину його зморщену ручку. — Годі!