Гаррі Поттер і напівкровний принц

Гаррі зиркнув униз на коментаторське підвищення. Хто при здоровому глузді міг

придумати, щоб гру коментувала Луна Лавґуд? Навіть з такої висоти не можна було не

розпізнати це довге попелясте волосся й намисто з корків від маслопива... Поруч з Луною

професорці Макґонеґел. здається, було незатишно, ніби вона засумнівалася в правильності

такого свого призначення.

—.. .та ось у неї забирає квафела здоровило з Гафелпафу. не пам’ятаю його прізвища, щось

ніби Бібел... ні, Баґінс...

— Це Кедволодер! — голосно виправила Луну професорка Макґонеґел. На трибунах

зареготали.

Гаррі роззирнувся за сничем; його ніде не було. За мить Кедволодер забив гол. Маклаґен

напосівся на Джіні за те. що випустила з рук квафела, і в результаті не помітив, як червоний

м’яч просвистів прямісінько над його правим вухом.

— Маклаґен, краще пильнуй за своїми обов’язками, а до інших не чіпляйся! — закричав

Гаррі, перекрутившись у повітрі, щоб бачити воротаря.

— Ти сам подаєш поганий приклад! — огризнувся червоний і злий Маклаґен.

— І ось Гаррі Поттер сперечається зі своїм воротарем, — незворушно коментувала Луна, а

гафелпафці й слизеринці на трибунах галасували й радісно тютюкали. — Навряд чи це йому

поможе знайти снича, хоч, можливо, це такий хитрий трюк...

Сердито вилаявшись, Гаррі крутнувся й знову помчав над полем, пильнуючи, чи не

з’явиться десь у небі крихітний золотий м’ячик з крильцями.