Гаррі Поттер і напівкровний принц

жаль, вирішила вибачити Гаррі таку забудькуватість, зате постійно заводила з ним нескінченні

бесіди про Ронові почуття, і Гаррі ніяк не міг від неї відкараскатись.

— Слухай, запитай про все у Рона сама, — запропонував Гаррі після довжелезного допиту,

влаштованого Лавандою, яка бажала знати все, до найменших деталей: від того, якої думки Рон

про її нову вечірню мантію, — до того, чи Рон, на думку Гаррі, вважає свої стосунки з Лавандою

“серйозними”.

— Та він же завжди спить, коли я його відвідую! — пожалілася Лаванда.

— Справді? — здивувався Гаррі, бо щоразу, як він приходив до лікарні, Рон бував аж

занадто жвавий: цікавився новинами про сварку між Дамблдором і Снейпом і не забував сказати

щось ущипливе про Маклаґена.

— А Герміона Ґрейнджер і досі його відвідує? — зненацька поцікавилася Лаванда.

— Мабуть, так. Вони ж друзі, — зніяковів Гаррі.

— Ой, не сміши мене — “друзі”, — зневажливо скривилася Лаванда. — Відколи він почав

зі мною зустрічатися, вона не розмовляла з ним тижнями! А тепер, мабуть, вирішила

помиритися, бо він став такий цікавий...

— Ти вважаєш, що отруюватися аж так цікаво? — здивувався Гаррі. — Ну, як собі знаєш...

вибач, мушу бігти... Маклаґен хоче поговорити зі мною про квідич.

Гаррі боком штовхнув двері, що прикидалися суцільною стіною, і побіг найкоротшим

шляхом до класу настійок, де, на щастя, його не могли вже переслідувати ні Лаванда, ні

Маклаґен.