Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Поняття не маю, — насупився Фред. —А ти не думаєш, що він міг переплутати келихи?

Що він цілився в тебе?

— А чого б це Слизорогові труїти Гаррі? — здивувалася Джіні.

— Не знаю, — відповів Фред, — але ж багато, мабуть, є таких, що хочуть Гаррі отруїти.

Він же “Обранець”.

— То ти гадаєш, що Слизоріг — смертежер? — запитала Джіні.

— Усе можливо, — похмуро припустив Фред.

— Він міг бути під впливом закляття “Імперіус”, — додав Джордж.

— А може, він ні в чому й не винний, — сказала Джіні. — Отрута могла бути в тій пляшці,

а отже, призначалася самому Слизорогові.

— Кому потрібно вбивати Слизорога?

— Дамблдор вважає, що Волдеморт хотів переманити Слизорога на свій бік, — сказав

Гаррі. — Слизоріг цілий рік переховувався перед тим, як прибути в Гоґвортс. І... — він згадав

про той спогад, що його так досі й не спромігся витягти зі Слизорога Дамблдор, — може,

Волдеморт хоче прибрати його з дороги, може, вважає, що інакше чимось допоможе

Дамблдорові.

— Ти казав, що Слизоріг збирався ту пляшку подарувати Дамблдорові на Різдво, —

нагадала Джіні. — Можливе зловмисник хотів отруїти Дамблдора.

— Тоді він погано знав Слизорога, — вперше за кілька годин озвалася Герміона. Голос у

неї сипів, наче вона буз застуджена. — Хто добре знає Слизорога, не сумніватиметься, що той