Гаррі Поттер і напівкровний принц

справді наказав Снейпові вивідати, що робить Мелфой, і тоді все, що йому розповів Гаррі, він

уже чув від самого Снейпа? А може, насправді його ця новина стривожила, просто він не

подавав знаку?

— То ви, пане директоре, — запитав Гаррі, як він сподівався, ввічливо і спокійно, — і далі

йому довіряєте?..

— Я вже відповів тобі, і досить терпляче, на це запитання, — урвав Дамблдор; судячи з

голосу, цього разу він терплячий не був. — Моя відповідь незмінна.

— А як же інакше, — пролунав в’їдливий голос — Фінеас Ніґелус, очевидно, лише вдавав,

що спить. Дамблдор не звернув на нього уваги.

— А зараз, Гаррі, я вже наполягаю, щоб ми почали урок. Сьогодні нам треба обговорити

значно важливіші речі.

Гаррі відчував, як його охоплює бунтівний настрій. А що було б, якби він відмовився

змінити тему розмови, якби вимагав поговорити про Мелфоя? Ніби прочитавши думки Гаррі,

Дамблдор похитав головою.

— Ой, Гаррі, як часто таке трапляється, навіть між найкращими друзями! Кожен з нас

вважає, що його судження набагато важливіші за те, чим хоче поділитися інший!

— Я не вважаю, що ви хочете розказати щось неважливе, — холодно відказав Гаррі.

— Цілком слушно, — повеселішав Дамблдор. — Сьогодні я хочу тобі показати два

спогади, обидва здобуті з величезними труднощами, причому другий, мабуть, найважливіший з

усієї моєї колекції.