Гаррі Поттер і напівкровний принц

— То вони все ще не знають, де ви буваєте? — Гаррі сподівався довідатись більше про цю

інтригуючу таємницю, але Дамблдор лише всміхнувся, дивлячись на нього поверх схожих на

два півмісяці окулярів.

— Не знають, і тобі теж не пора ще знати. А зараз, якщо в тебе більше немає запитань,

пропоную рухатися далі.

— Є запитання, пане директоре, — сказав Гаррі. — Про Мелфоя і Снейпа.

— Про професора Снейпа, Гаррі.

— Так, пане директоре. Я їх підслухав під час вечірки в професора Слизорога... чесно

кажучи, я просто за ними пішов...

Дамблдор вислухав розповідь Гаррі з незворушним обличчям. Коли Гаррі закінчив,

директор помовчав, а тоді сказав:

— Дякую, Гаррі, що ти все мені розповів, але раджу тобі викинути це з голови. Не думаю,

що це щось важливе.

— Не важливе? — не повірив своїм вухам Гаррі. — Пане професоре, чи ви зрозуміли?..

— Так, Гаррі, слава Богу, я наділений надзвичайними розумовими здібностями, тому

второпав усе, що ти мені сказав, — трохи різкувато відповів Дамблдор. — На твоєму місці я

припустив би навіть таку можливість, що я зрозумів більше за тебе. Я радий, що ти ділишся зі

мною своїми сумнівами, але мушу тебе запевнити: ти не повідомив нічого такого, що викликало

б моє занепокоєння.

Гаррі сердито мовчав і лише зиркав на Дамблдора. Що це означає? Невже Дамблдор і