Гаррі Поттер і напівкровний принц

вона й далі обурено критикує Фіренце, Гаррі просунувся до Герміони й сказав:

— Треба з’ясувати одну річ. Ти збираєшся казати Ронові про своє втручання у проби

воротарів?

Герміона здивовано підняла брови.

— Невже ти гадаєш, що я можу так низько впасти? Гаррі промовисто мовчав.

— Герміоно, якщо вже ти запросила Маклаґена...

— Це інше, — погордливо заявила Герміона. — Я не маю наміру розповідати Ронові про

те, що сталося під час проб воротарів.

— Добре, — підтримав її Гаррі. — Бо інакше він знову розклеїться, і ми програємо

наступний матч...

— Квідич! — обурилася Герміона. — Вам, хлопцям, тільки це в голові? Кормак навіть не

здогадався запитати щось про мене, ні, я мусила слухати його базікання про Сто М’ячів,

Блискуче Відбитих Кормаком Маклаґеном... ой, он він сунеться!

Вона зникла так швидко, наче просто роз’явилася; щойно була тут, а наступної миті вже

прослизнула між двома чаклунками-реготунками і щезла.

— Герміону бачив? — запитав Маклаґен через хвилину, коли нарешті проштовхався туди.

— Ні, вибач, — відповів Гаррі й негайно відвернувся, щоб приєднатися до Луниної

розмови, на мить забувши, з ким вона спілкується.

— Гаррі Поттер! — сказала професорка Трелоні глибоким тремтячим голосом, нарешті

його помітивши.