Гаррі Поттер і напівкровний принц

говорила про Філча? Мені завжди здавалося, що між ними якісь шури-мури...

— Ой, не сміши...

Раді, що знову можна говорити нормально, вони йшли безлюдними освітленими ліхтарями

коридорами до вітальні, сперечаючись, чи могло бути у Філча й мадам Пінс таємне кохання.

— Ялинкові прикраси, — сказав Гаррі Гладкій Пані новий, святковий пароль.

— А вам яйця й ковбаси, — лукаво реготнула Гладка Пані й відхилилася, пропускаючи їх у

вітальню.

— Привіт, Гаррі! — вигукнула Ромільда Вейн, щойно він проліз крізь отвір за портретом.

— Хочеш гірської води?

Герміона поглянула на нього через плече з виглядом “А-що-я-тобі-казала?”

— Ні, дякую, — рішуче відмовився Гаррі. — Я її не дуже люблю.

— То візьми оце, — Ромільда тицьнула йому в руки якусь коробку. — Шоколадні казанки з

вогневіскі. Мені бабуся прислала, а я таких не люблю.

— О... добре... дуже дякую, — буркнув Гаррі, не знаючи, що ще придумати. — Е-е... я тут

іду зараз...

Він побіг за Герміоною, белькочучи щось незрозуміле.

— Казала тобі, — пирхнула Герміона. — Швидше когось запрошуй, щоб вони від тебе

відчепилися, інакше...

Але її обличчя раптом застигло: вона помітила Рона з Лавандою, що сплелися в кріслі в

обіймах.