Гаррі Поттер і напівкровний принц

боюся, може й подіяти...

— Чому ж ти його не конфіскувала? — здивувався Гаррі. Важко було повірити, що

Герміонине маніакальне прагнення стежити за чітким дотриманням правил відмовить у такій

критичній ситуації.

— Вони не мали з собою зілля в туалеті, — презирливо зронила Герміона. — Вони просто

обговорювали тактику дій. Між іншим, сумніваюся, що навіть Напівкровний Принц, — вона

знову з огидою глянула на книжку, — міг вигадати протиотруту до десяти різновидів любовного

зілля, застосованих одночасно, тому раджу тобі запросити якусь одну дівчину... тоді всі інші

втратять надію. Вечірка вже завтра, тож вони можуть і ризикнути.

— Та не хочу я нікого запрошувати, — пробурмотів Гаррі, проганяючи від себе думки про

Джіні, хоч вона все одно постійно з’являлася йому в снах у такому вигляді, що лишалося тільки

дякувати долі, що Рон не володіє виманологією.

— Тоді дивися, що п’єш, бо в Ромільди Вейн серйозні наміри, — сумно порадила

Герміона.

Вона присунула до себе довжелезний сувій пергаменту, на якому писала реферат з

числомагії, і заходилися строчити пером.

— Стривай, — згадав Гаррі. — Філч начебто заборонив проносити товари з “Відьмацьких

витівок Візлів”?

— А хто коли звертав увагу на Філчеві заборони? — знизала плечима Герміона, не

відриваючись від реферату.