Гаррі Поттер і напівкровний принц

Герміона мала такий напружений розклад, що Гаррі міг нормально з нею говорити лише

вечорами, коли Рон так щільно приклеювався до Лаванди, що все одно не помічав, що робить

Гаррі. Герміона відмовлялася перебувати у вітальні одночасно з Роном, тому Гаррі переважно

зустрічався з нею в бібліотеці, а це означало, що розмовляли вони пошепки.

— Він може цілуватися з ким завгодно, — шепотіла Герміона, поки бібліотекарка мадам

Пінс походжала поміж стелажами в них за спинами. — Мені на це взагалі начхати.

Вона схопила перо і з такою люттю поставила крапку над “і”, що проткнула пергамент.

Гаррі промовчав і подумав, що незабаром узагалі розучиться говорити через відсутність такої

потреби. Він нахилився над “Прогресивною методикою зіллєваріння”, роблячи нотатки про

вічні еліксири, і час від часу зупиняючись, щоб розібрати закарлючки з вельми корисними

Принцовими примітками до тексту Лібатія Бориджа.

— І ще, до речі, — знову зашепотіла Герміона, — будь обережний.

— Востаннє кажу, — Гаррі захрип, бо мовчав уже три чверті години, — я цієї книжки не

віддам. Я більше дізнався від Напівкровного Принца, ніж Снейп зі Слизорогом навчили мене

за...

— Та я не про твого дурного так званого Принца, — заперечила Герміона, з таким

обуренням зиркаючи на книжку, немовби та їй нагрубіянила, — а про те, що сталося недавно. Я

зайшла в дівчачий туалет перед тим, як іти сюди, і там було з десяток дівчат, серед них і

Ромільда Вейн, і вони радилися, як тобі підсунути любовне зілля. Вони всі сподіваються, що ти

візьмеш їх до Слизорога, і всі вони накупили любовного зілля у Фреда з Джорджем, а воно,