Гаррі Поттер і напівкровний принц

піти з ним до Слизорога святкувати Різдво. Проштовхуючись до столика з напоями, він

зіткнувся з Джіні, на плечі в якої сидів карликовий пух Арнольд, а біля ніг з надією нявкав

Криволапик.

— Шукаєш Рона? — зневажливо посміхнулася вона. — Он він, нещасний лицемір.

Гаррі зиркнув у той куток, куди вона вказала. Там, на очах у всіх, Рон так щільно тулився

до Лаванди Браун, що неможливо було розібрати, де чиї руки.

— Таке враження, що він хоче відгризти їй носа, скажи? — холоднокровно додала Джіні.

— Але йому ще треба вчитися і вчитися. Гаррі, була класна гра.

Вона поплескала його по руці; Гаррі відчув дивну порожнечу в грудях, але Джіні вже

пішла частуватися маслопивом. Криволапик подріботів за нею, не зводячи жовтих очей з

Арнольда.

Гаррі відвернувся від Рона, що, мабуть, і не думав найближчим часом вивільнятися з

обіймів, і встиг ще побачити, як затулився отвір за портретом. Йому навіть здалося, що він

помітив, як там майнула й зникла буйна грива темно-русявого волосся, і це його насторожило.

Він кинувся туди, ледь ухилившись від Ромільди Вейн, і штовхнув портрет Гладкої Пані.

Коридор був безлюдний.

— Герміоно?

Він знайшов її у першому ж незамкненому класі. Вона сиділа просто на вчительському

столі сама-самісінька, якщо не зважати на зграйки жовтих пташечок, що цвірінькали,

кружляючи в неї над головою, і яких вона явно щойно вичаклувала. Гаррі не міг не захопитися