Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Дай мені, Гаррі, — попросила Герміона, — тут написано, що їх треба проколювати

чимось гострим...

Гаррі передав їй миску з коконом, вони з Роном знову нап’ялили захисні окуляри і взялися

до пенька.

Не скажеш, що стосунки Рона з Герміоною — це велика несподіванка, думав Гаррі,

воюючи з колючою лозою, яка явно збиралася його задушити; він припускав, що рано чи пізно

таке могло статися. Але він не знав, що й думати... їм з Чо зараз незручно навіть дивитися одне

на одного; ану ж Рон і Герміона почнуть зустрічатися, а потім розірвуть стосунки? Чи їхня

дружба витримає таке випробування? Гаррі пригадав ті кілька тижнів у третьому класі, коли ці

двоє не розмовляли між собою; його виснажували постійні спроби їх помирити. А якщо вони не

посваряться, а зустрічатимуться й далі? Що, як стануть схожі на Білла й Флер, і тоді він

почуватиметься зайвим поруч з ними, і виявиться, що він назавжди від них відрізаний?

— Є! — закричав Рон, витягаючи з пенька ще один кокон, а Герміона тим часом зуміла-

таки розчавити першого, і в мисці тепер було повнісінько бульбочок, що звивалися, наче блідо-

зелені черви.

До кінця уроку ніхто вже не згадував про Слизорогове свято. Наступні кілька днів Гаррі

уважно спостерігав за друзями, але не помічав ніяких змін, хіба що Рон і Герміона були одне з

одним трохи ввічливіші, ніж завжди. Гаррі припускав, що треба зачекати й побачити, чи не

станеться чогось під дією маслопива на святі в Слизороговій темній кімнаті. А тим часом його

турбували серйозніші речі.