Гаррі Поттер і напівкровний принц

смачна, а ще він познайомив нас з Ґвеноґою Джонс.

— З Ґвеноґою Джонс? — витріщив за окулярами очі Рон. — Отією Ґвеноґою Джонс?

Капітанкою “Гарпій з Голігеду”?

— Ага, — підтвердила Герміона. — Особисто мені здається, що вона про себе надто

високої думки, але...

— Годі вже там розмовляти! — суворо урвала її професорка Спраут, йдучи до них. — Ви й

так відстаєте, усі вже давно працюють, а Невіл уже добув перший кокон!

Друзі озирнулися; і справді, Невіл хоч і мав закривавлену губу та глибокі подряпини на

щоці, але тримав на долоні неприємно пульсуючу зелену штуку завбільшки з грейпфрут.

— Добре, пані професорко, починаємо! — вигукнув Рон, а коли Спраут відвернулася,

тихенько додав: — Треба було б, Гаррі, використати “Глушилято”.

— Ні, не можна! — відразу заперечила Герміона, котру, як завжди, страшенно дратувала

будь-яка згадка про Напівкровного Принца та його закляття. — Ворушіться, час уже починати...

Вона стурбовано глянула на хлопців; вони удвох набрали повні груди повітря й

накинулися на вузлуватий пеньок, довкола якого стояли.

Той моментально ожив; з його верхньої частини випорснули довгі колючі, мов у ожини,

прутики-лози й почали батожити повітря. Один вчепився Герміоні у волосся, і Рон ледве відбив

його напад садовим секатором; Гаррі зумів схопити кілька лозин і зв’язати їх докупи; поміж

гілочками, що звивалися, мов щупальця, з’явився отвір; Герміона відважно запхнула туди руку, і

отвір заклацнувся, наче пастка, навколо її ліктя; Гаррі з Роном щосили сіпали й шарпали лози,