Гаррі Поттер і напівкровний принц

примушуючи отвір розкритися. Герміона висмикнула руку, стискаючи між пальцями такий

самий, як і в Невіла, кокон. Колючі лози миттю втяглися назад, і вузлуватий пеньок знову почав

нагадувати звичайну мертву дровиняку.

— Навряд чи я посаджу таке паскудство у своєму садочку, коли матиму власний дім, —

сказав Рон, зсовуючи на лоба захисні окуляри й витираючи з обличчя піт.

— Подай миску, — попросила Герміона, відвівши в бік руку з пульсуючим коконом; Гаррі

підсунув їй миску, Герміона гидливо кинула кокон туди.

— Не треба так кривитися, добре їх почавіть, поки свіженькі! — гукнула професорка

Спраут.

— Отож, — продовжила Герміона перервану розмову, наче на неї щойно й не нападав

пеньок, — Слизоріг збирається святкувати Різдвяний вечір, і тепер тобі, Гаррі, ніяк не вдасться

вислизнути, бо він попросив, щоб я з’ясувала, коли ти будеш вільний, і запланує святкування на

той вечір, коли ти точно зможеш прийти.

Гаррі застогнав. Рон, який тим часом намагався розчавити кокон, накрив його просто в

мисці руками, випростався й щосили натис, а тоді сердито запитав:

— І що, це знову буде свято для Слизорогових улюбленців?

— Так, лише для членів Слизоклубу, — підтвердила Герміона.

Кокон вислизнув з-під Ронових пальців і вдарився об скло оранжереї, звідти відскочив

прямісінько в потилицю професорки Спраут і збив їй з голови старого латаного капелюха. Гаррі

кинувся по кокон. Коли він повернувся, Герміона говорила: