Гаррі Поттер і напівкровний принц

потилицю.

Не одного Шеймуса роздратував вибір гравця на заміну Кеті. У вітальні було багато

нарікань, що Гаррі взяв до команди відразу двох своїх однокласників. За всі роки в школі Гаррі

витримував і не таку критику, тож його це не дуже турбувало, проте він відчував дедалі більшу

відповідальність за те, щоб забезпечити перемогу над Слизерином у майбутньому матчі. Гаррі

знав, що варто Ґрифіндорові перемогти, і всі в гуртожитку забудуть, як його критикували, й

запевнятимуть, що завжди вірили у свою непереможну команду. Та якщо вони програють...

утім, іронічно подумав Гаррі, він витримував і не таку критику...

Гаррі не пожалкував про свій вибір, коли побачив увечері Діна в повітрі; Дін, Джіні й

Демелза добре відчували одне одного. Загоничі Пікс і Кут теж набирали дедалі кращої форми.

Проблема була лише з Роном.

Гаррі знав, що Рон нерівний гравець, якому дошкуляли власні нерви і завжди бракувало

впевненості, та, на жаль, наближення першої гри сезону тільки поглибило усі ці давні вади. Рон

пропустив з півдесятка голів, більшість яких забила Джіні, після чого його рухи стали дикі й

безладні, і, врешті-решт, він заїхав Демелзі Робінс, що мчала на нього, кулаком у зуби.

— Це випадково, Демелзо, я не хотів, пробач! — кричав дівчині навздогін Рон, коли та,

стікаючи кров’ю, зиґзаґами опускалася на землю. — Я просто...

— Запанікував, — сердито кинула Джіні, приземляючись біля Демелзи й оглядаючи її

розпухлу губу. — Дурило ти, Роне! Подивись тепер на неї!

— Я все владнаю, — Гаррі приземлився біля дівчат, націлив чарівну паличку на Демелзин